золотодобувна підгалузь україни


золотодобувна підгалузь україни
золотодобычная подотрасль Украины - the gold mining subindustry of Ukraine - *Goldgewinnungsindustrie in Ukraine – розвивається в останні роки ХХ ст., за радянської влади була відсутня. Винятком була розвідка Мужіївського родовища в Закарпатській області, відомого ще з XII ст. Протягом останнього десятиріччя в Україні відкрито більше тисячі золоторудних об'єктів (родовищ, рудопроявів точок мінералізації): у Карпатській золотоносній провінції — більше 300, в межах Українського щита — 650, у Донецькому регіоні — близько 60, що засвідчує значний золоторудний потенціал України. За оцінками експертів, в т.ч. закордонних, сьогодні знайдені та оцінені запаси золота в Україні складають близько $ 7 трлн. ("Економічний часопис" № 11-12, 1997).
Найбільш розвіданими на 1999 р. є золоторудні райони, розташовані у вулканогенному поясі Карпат, метаморфічних комплексах стародавнього Українського щита, чорносланцевих формаціях Складчатого Донбасу, у старовинних і сучасних руслах рік, комплексних титано-цирконієвих розсипах, а також у хвостах збагачення залізних руд. Перспективними родовищами Українських Карпат є Мужіївське, Берегівське, Сауляк, запаси яких складають мільйони тонн руди, а середній вміст золота 6—8 г/т. До світових аналогів корінних родовищ Закарпаття можна віднести: Крипл-Крик, США (запаси золота складають 594 т); Багіо, Філіппіни (350т), Хішікарі, Японія (250т). Більшість значних родовищ на стародавніх щитах світу, до яких належить і Український, приурочені до ґраніт-зеленокам’яних поясів докембрійського періоду. На родовища стародавніх щитів і платформ припадає 75 % світового видобутку золота. Аналогами об'єктів Українського щита є такі унікальні родовища, як Калгурлі, Австралія (1300 т); Колар, Індія (990 т), Парк'юпайн (980 т), Хемло (750 т), Керр-Едісон (340 т). Виявлені протягом останніх років родовища і прояви золота Середнього Придніпров'я (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка, Клинцівське, Майське, Юріївське) виявились високоперспективними — прогнозні ресурси руди на пошукових площах складають сотні мільйонів тонн, а середній вміст золота коливається від 5 до 8 г/т. Зокрема Сергіївське родов., пов’язане з сурською зеленокам’яною структурою, має істотну подібність до золотоносних родов. Канади, Австралії та Півд. Африки. Розміри родов. 1х2 км, виявлено 25 рудних тіл, прогнозні запаси - до 160 т золота. Попутні руди - молібденові. Родов. Балка Широка має запаси до 130 т золота. Геологічна позиція донецьких родовищ і рудовиявів подібна до родовищ чорносланцевого комплексу, до якого належать: суперунікальні родовища-"тисячники" — Сухий Лог, Росія (1100 т) і Хоумстейк США (1200 т), унікальні — Ашангі, Гана (530 т) і Бендіго, Австралія (700 т). Те, що до сьогодні на Донеччині не відкрито родовища золота, геологи пов'язують з відсутністю глибинної геологічної розвідки найбільш розвіданих рудовиявів Донбасу — Гострого Бугра, Бобриківського вияву. Очікується, що основна частина золота зосереджена відповідно на глибинах 400 і 1300 м .
Найбільш розвіданим і підготовленим до експлуатації є Мужіївське родовище із затвердженими запасами золотополіметалічних руд. Генпроектувальником Мужіївського державного золото-поліметалічного комбінату є інститут "Кривбаспроект". У 1995 — 1996 рр. інститут "Кривбаспроект" разом з інститутами "Механобрчормет", біоколоїдної хімії НАН України, мінеральних ресурсів ("УкрДІМР"), "Титану", "Промтехнології" виконав техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) промислового освоєння цього родовища. Збагачення руд в ТЕО передбачається на місці видобутку, а гідрометалургійна переробка золоторудних концентратів - на Закарпатті і на Придніпровському хімічному заводі (ПХЗ), Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті, Східному ГЗК. Був розглянутий також варіант прямого ціанування руди на ПХЗ, на якому в усіх варіантах передбачається електроліз і одержання товарного злитку. Переробка золотополіметалічних концентратів передбачена на констянтинівському заводі "Укрцинк". Усі варіанти рентабельні. Інститут "Кривбаспроект" виконав робочий проект будівництва Мужіївського державного золото-поліметалічного комбінату. Мужіївський рудник видав першу золотополіметалічну руду в 1999 р. З пуском другої черги Мужіївської копальні потужність золотозбагачувальної фабрики становитиме щорічно 120 тис.т руди, середній вміст золота в ній 6-7 г/т. За рік тут отримуватимуть 800-1000 кг золота.
Оцінка інших родовищ — Сауляк, Сергіївське, Балка Широка, Балка Золота, Клинцівське, Юріївське, Майське, Бобриківське — була виконана в 1996 році укрупнено. Вивчається Біганське родовище та мідно-золотовмісне родовище Рафаїлівського мідно-рудного вузла. Збагачення руд передбачається проводити за гравітаційно-флотаційною схемою на місці видобутку, а гідрометалургійну переробку та афінаж — на ПХЗ. Вилучення золота в концентрат прогнозується залежно від типу руд кожного родовища і складає від 85,5 до 94,5%, вихід концентрату із руди — від 4,7 до 9,7%, а золота у товарну продукцію — 98%. Окиснені руди Бобриківського родовища передбачається переробляти на ПХЗ без збагачення за тією ж технологічною схемою, що і концентрати. Загальне вилучення золота із руди прогнозується на рівні 88,0%. У результаті оцінки за діючою методикою встановлено, що освоєння усіх перелічених родовищ економічно доцільне. Рентабельність майбутніх підприємств до основних виробничих фондів коливається від 7,2 до 34,1%, а кратність окупності капіталовкладень у промислове освоєння — від 1,0 до 3,4 рази. Капітальні вкладення не окупаються лише при розробці Бобриківського родовища. Повна собівартість 1 г золота із руд оцінених родовищ коливається від 6,8 до 11,0 дол. США. Вартість основних виробничих фондів для освоєння оцінених родовищ складе близько 700 млн. дол. США Результати комерційної оцінки свідчать про непривабливість деяких об'єктів при відокремленому їх oсвоєнні: негативна чиста поточна вартість проекту (NPV) і низький рівень внутрішньої ставки доходу (IRR) — нижчі 10%. При спільному відпрацюванні 2-3 родовищ із збагаченням руд на одній збагачувальній фабриці практично усі оцінені родовища мають промислове значення в ринкових умовах. Одержані показники можуть бути значно покращені при залученні в експлуатацію для збагачення золотих руд прилеглих родовищ дослідно-промислової секції Криворізького ГЗК окиснених руд. Освоєння закарпатських золотих і золото-поліметалічних родовищ найбільш ефективне при збагаченні руд і переробці концентратів на збагачувально-металургійному комбінаті, який доцільно побудувати на промисловому майданчику Затиснянського заводу.
Отже, Україна має реальні геологічні передумови і достатній науковий, проектний, геологорозвідувальний, гірничовидобувний, технологічний, машинобудівний потенціал та інфраструктуру для створення національної золотовидобувної та золотопереробної промисловості. Для вдосконалення і закріплення існуючих потенціалів (завершення геологічної розвідки, розробки і промислових випробувань технологічних схем збагачення золотовмісних руд і переробки концентратів, будівництва рудників, збагачувальних фабрик і хвостосховищ, реконструкції гідрометалургійних цехів) оціночно необхідно до 5 років і капіталовкладення 700 — 800 млн. дол. А.І.Гамалінський, І.А.Гамалінський, "Відомості Академії гірничих наук", № 2’98.

Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. . 2001.


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.